субота, 24 лютого 2018 р.

Українська мова - одна з ключових складових у системі чинників української національної дентичності


Українська мова - одна з ключових складових у системі чинників української національної дентичності.

Хіба можна у короткому виступі під час Всеукраїнського Форуму "Геть від Москви", що відбувся в Києві 24 лютого 2018 р.Б., висловити всі ті відчуття, які переживаєш і щодо української мови, і щодо української родини, і всіх інших важливих цінностей, які формують тебе як громадянина України?

До цієї промови я не готувався. Не судіть суворо!

Мені важливо було донести до побратимів таку думку:
любов до української мови та прагнення її боронити, розвивати, - усе це варто розглядати в комплексі поваги до інших цінностей і традицій українців, серед яких: батьківство, дитинство, подружжя, родина, шлюб.

Мова - ключовий чинник нашої ідентичності. Водночас нею не варто обмежуватись, як вважають деякі її захисники, що боронять право своїх дітей на розвиткові гуртки українською мовою, але ігнорують ризики розбещення своєї малечі так званими уроками гендерної просвіти.

На українські цінності варто дивитись у комплекі: мова, історія, традиції, родина.
Висунув ідею організувати нашу наступну зустріч таким чином, аби на ній розглянути всі ці чинники нашої національної ідентичності.

Стояти в їх обороні означає бути чесним перед собою, а для вірян, насамперед, перед Богом!

Які б атаки не чинились супроти цієї позиції, вони будуть відбиті, бо правда переможе!

Слава Україні!


середа, 7 лютого 2018 р.

Вінничина інформує освітян про застосування державної мови

Вінничина інформує освітян про застосування державної мови

Щодо застосування державної мови в освітній галузі

Лист відділу освіти від 07 лютого 2018р. № 01-16-17/218

Керівникам закладів загальної середньої освіти
Начальникам відділів освіти ОТГ

Відділ освіти Вінницької райдержадміністрації на виконання листа Департаменту освіти і науки облдержадміністрації надсилає для забезпечення організації виконання лист Міністерства освіти і науки України від 01.02.2018 № 1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі».

Просимо опрацювати зазначений вище лист Міністерства освіти і науки України і обов’язковому порядку враховувати в роботі.

Додаток: лист МОН на 2 арк.

НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ОСВІТИ С.М.ТОМУСЯК

Вик.: Войціцька Т.Б.

66-17-77

Джерело
http://vinrvo.at.ua/news/shhodo_zastosuvannja_derzhavnoji_movi_v_osvitnij_galuzi/2018-02-08-3107

90 доказів того, що російська мова походить від української

90 доказів того, що російська мова походить від української

Украинский язык один из старейших языков мира
 .
Из всех индоевропейских языков Европы он сохранил наибольшее количество архаичных черт.
Ни один народ Европы не имеет такого количества народных песен.
По официальным данным фольклористов их насчитывается более 300 000, по неофициальным их около полутора миллиона.
Тексты, которые накапливались в течение тысячелетий, почти невозможно перевести.
Есть у нас и языческие песни о создании мира, которых, к примеру, нет у россиян.
Ни один славянский народ не имеет такой богатой лексики .
На самом деле общее количество слов языка, включая не только литературные, но и диалекты и архаизмы, зафиксировать очень трудно. Но можно говорить о том, что русский язык насчитывает 200 000 слов, словарь Даля, в то время как в украинском языке около 250 000 слов -Великий тлумачний словник сучасної української мови.
Чей язык чьим диалектом является?
Можно любое российское слово со славянским корнем вывести, пользуясь украинским языком. Но не каждое украинское слово вы выведете, пользуясь русским языком.
Только задумайтесь - украинское од задом наперед читается как до ( обратное направление).
В русском же как ты не пытайся, а из слова от ты слово до не получишь.
В русском языке нет украинских слов до рогу (до перекрестка), зато есть производное от них слово дорога .
Нет в русском языке украинского слова прати (стирать), зато есть производное от него прачка .
Нет в русском языке украинского слова пружній ( упругий), зато есть производное от него пружина .
Нет слова тягнути (тянуть), зато есть тяготы .
Нет слова гребти (грести), зато есть производное от него грабли .
Нет в русском языке слова місити (месить), зато есть у русских производное от него слово миска (посудина для замешивания теста).
У нас пеньок, опеньки . В обоих словах встречается корень пеньок . У русских же это будет пенёк-опята (во втором слове настолько искривили корень, что слово пенек уже не получается).
У нас сир-сироватка (от слов сыр мять сыроватка то что остается после отжимки сыра) в обоих словах корень сир. В русском же языке настолько искривился корень, что слово сыр уже не получается сыворотка .
В украинском языке ведмідь тот кто ведает где мед. В русском же языке медведьмед, который ведает где он есть.
Маразм, не правда ли?
И после этого нам рассказывают, что мы от них произошли.
Может наоборот?
И кое кто при этом плохо усвоил наши слова.
У нас діти-дитина (множественное число единственное число). В русском же языке дети (много ребенков) детина (великан).
Абсурд, не правда ли?
По-украински бджола (от слов буде жалити ). По русском пчела .
Украинская цепочка: людина-люди-людство . Русская цепочка: человек-люди-человечество .
Украинская цепочка: будинок-будувати-буда . Русская цепочка: дом-строить-будка.
Сплошные исключения из правил.
Украинское суворий (вспомните Суворова) русское суровый перекрутили.
Украинское нагромадження (от слова громадити ). Русское нагромождение (слова громождить нет).
Украинское лихий (плохой. а дословно от слова лишения в русском языке это слово имеет негативную окраску). Но русское лихой это герой.
Украинская цепочка : очі-окуляри . Русская цепочка глаза-очки (немецкое слово glass стекло).
Украинская цепочка: праска-прасувати . Подчиняется одному правилу. Русская цепочка: утюг-гладить . Не подчиняется одному правилу.
В сборнике Святослава 1073 года встречаем украинское дав вместо церковнославянского дал .
Украинское буджу (от будити корень буд везде присутствует) в Российском же бужу(корень буд вообще не получается).
Русское ж (из слова бужу), появилось только в 16 веке и было переделано из церковнославянского жд..
То бишь церковнославянский язык производный от староукраинского, а не наоборот.
Украинское бути-буду (и там и там у ). Русское быть-буду (не подчиняется одному правилу).
У всех славян пишется его , но только русские читают это слово как ево .
От украинского мелко посікти произошло слово песок (по есть посеченный мелко), но слова секти в русском языке нет.
Отсюда ж и украинское слово сокира от слова сікти . А в русском ему соответствует тюркское топор .
Украинское вдома (то есть в + домі) имеет значение. Русское дома не имеет значения.
В украинском зобов язувати в корне присутствует слово в язати . В русском же языке буковку в выкинули обязывать .
В русском вместо украинского слова коло употребляют круг .
Но присутствует производное от нашего кола это слова колода (в разрезе колоды в форме заложено коло).
Российское стена происходит от украинского з тину брали тын и обмазывали его глиной.
Украинское дім (дом) производное от слова дым . Да и по звучанию оно ближе к исходному варианту, чем российское дом .
Украинское слово лан (поле) присутствует в корне российского слова поляна , но слова лан в русском языке нет.
Украинская цепочка вітер-вітрило . Русская цепочка ветер парус .
До Петра 1 в российских диалектах употреблялось украинское слово ветрило и щегла ( вместо западноевропеского мачта ). Сравните это с украинским щогла .
До Петра 1 употреблялось российское тятя аналог украинского тато (папа).
Папа ж в русский язык попало из французского при Екатерине 2-й.
Так же и славянские названия месяцев, мы, украинцы сохранили, а в России их заменили на французские соответствия.
Украинское слово годити (родить, угождать). От него происходит российское год ,но слова годити в русском нет.
То есть год это пора от урожая до урожая (годити родити).
Зато есть производное от слова годити это выгода . Из украинского лагодити выпало го получилось русское ладить .
Таким образом Ладога это перекрученное украинское Злагода (спокойствие, порядок) то есть дословно спокойное озеро.
Украинская цепочка харчі-харчуватися-харчовий . Русская цепочка харчи -питаться пищевой .
В украинском языке буква в стабильна в таких словах взяв , дівати , дів . В русском же языке такого постоянства не наблюдается наблюдается то появление буквы в , то буквы л (чередование в-л): взяЛ -деВать-деЛ .
Украинская цепочка розповідь-оповідання-оповідка-повідати-відати-скуштувати-відвідати-заповідати Русская цепочка рассказ-повествование-рассказ-поведать-ведать-отведать-посещать-завещать не подчиняется одному правилу, такое впечатление, что набрана из разных славянских языков-диалектов.
Украинская цепочка керувати-кермо-корма (на корме было кермо руль). Русская цепочка руководить (руками водить) руль (английское слово) корма.
Для украинцев намагатися (на + могти) то есть пересиливать себя, превосходить свои силы. В русском же языке ему соответствует слово попытка от слова пытка яркий пример разного способа мышления, заложенного в языке. Соответственно украинский язык учит работать, а русский язык учит лениться.
Украинская цепочка Рух-ворушити-руйнувати . Русская цепочка движение-ворошить-рушить .
Русское рушить уничтожать производное от украинского рушати -рух (двигать-движение). Подвинешь стену она рухнет.
Украинское крапати р отпала получилось русское капать .
Украинское лелека (аист) от имени богов Леля и Лили и ихнего ребенка Ляли. Отсюда и вера в то что ребенка приносит аист. Отсюда ребенок лежит в люльке и ему поют Люли. Но слова лелека в русском языке нет, а детей он все равно приносит. Аист сокращенно от украинского жАб ЇСТь ( жаб ест).
В русском языке нет украинского плескати , но когда русские пляшут они плескають (хлопают в ладоши). Отсюда и слово пляс.
Украинское їжак (от слов їжа еда в сказках ежик носит еду на иголках). Русское ежик это исковерканное украинское їжак , но слова їжа в русском нет. Зато есть в русском ешь производное от їжа .
Украинское рідкий-рідина происходит от слова родити . Без рідини (жидкости) ничего не родит на огороде. Русское ж слово жидкий это искривлённое на польский манер слово
Поляки меняют буквы р на ж , как в словах Ряшів-Жешув украинское и польское название одного и того же города.
Украинская цепочка дуХ-диХати-диХання (везде х ) Русская цепочка дух-дышать-дыхание ( х чередуется с ш нет постоянства). Все эти слова производные от украинского дмухати (м выпала получилось дух).
В русском языке нет украинского слова купа , копа ( куча). Зато есть слова производные куплять , копить (на купу на кучу).
Российское еще производное от украинского є ще (есть еще).
Русские слова сегодня , сейчас , сию минуту содержат украинское слово це (се) (цього, цей, цю). В русском языке такого слова нет. Вместо него употребляют слово этот .
Украинская цепочка: кошти-коштувати-кошторис-коштовний-кошерний-кошель . Российская цепочка: деньги-стоить-бюджет-драгоценный-кошерный-кошелёк .
Украинская цепочка: ліки-лікувати-лікувальний-лікар . Российская цепочка: лекарство-лечу-лечебний-врач.
Украинская цепочка: їжа-їж . Российская цепочка: еда-ешь.
Украинская цепочка: жувати-жую . Российская цепочка: жевать-жую (то е , то у ).
Украинская цепочка : йти-прийти . Российская цепочка: идти-прийти.
В русском языке присутствует имя Володя , но украинского володіти (владеть) нет.
От украинского плутати отпала л получилось русское путать .
Но слово плут в русском языке присутствует в первоначальном состоянии.
Украинская цепочка: рост-рости . Российская цепочка: рост-расти (то о , то а ).
Украинская цепочка: ловити-виловлюю . Российская цепочка: ловить-вылавливаю(то о , то а ).
Русское зеркало происходит от украинского зиркати (смотреть). Русское зрениеискривленное украинское слово зір (зрение).
Украинское радуга (дуга в рай) буква й отпала получилось русское радуга .
Украинское слово вирій вир . Российское соответствие (рай) ирий-водоворот .
То есть слова вир , вирувати в русском нет. Вир это портал в рай. Свет в конце туннеля. Дословно выр это портал, водоворот.
Украинская цепочка: негідник-гідний . Русская цепочка: негодяй-достойный .
Украинская цепочка: ступня-ступаю-поступово . Русская цепочка: стопа-ступаю-постепенно . Последнее слово есть в англ. языке: step шаг.
Украинское мій и мий звучат по разном. Им соответствует русское мой и мой (читаются одинаково возникает путаница признак деградации склонения слов).
Украинское мити-мию (везде и ). Русское мыть-мою (то ы , то о нет постоянства).
Русское порядок получилось из украинского по + рядок (по строках), но слова рядок(строка) в русском нет.
Украинское вимога (требование) отсутствует в русском языке. Зато есть производное от него вымогатели .
Российские слова требовать , потребность происходят от украинского треба (нужно).
В русских сказках есть Сивка-Бурка и слово сивый . Но украинского слова сивіти(седеть) нет, как и слова сивина (седина).
Российское обойма происходит от украинского обіймати (обнимать), но слова обіймати в русском нет.
Украинская цепочка слиз-слизький . Русская цепочка слизь- скользкий .
Украинское пряжене молоко (топленое молоко) п отпала получилась российская ряжанка . Пряжити это нагревать по украински. Но слова пряжити в русском нет.
В русском есть слово размякнуть , но украинского слова м який (мягкий) нет.
В русском шальной есть, а украинского слова шал (баловство) нет.
В русском порожняк есть, а слова порожній (пустой) нет.
В русском смерд есть, а смердіння нема. Есть исковерканное смрад .
В русском языке есть такое растение солодка .. Но украинского слова солодка(сладкая) в русском языке нет. Корень этого растения сладкий на вкус.
В русском есть слово якобы , но украинского слова як (как), от которого оно создано нет.
Русские деепричастия на -чи, -ши украинского происхождения.
Они скорее составляют исключение. Тогда как за правило взяты формы на -я. Примеры: идучи-идя, глядевши-глядя, будучи, евши, хлебавши .
В русском языке есть потуги , но нет слова потужний (мощный).
В русском языке есть слово беспечный , но нет украинского слова, от которого оно создано безпека (безопасность).
От украинского слова кістка (косточка) происходит российское кисть , кисточка . Но украинского кістка в русском нет.
Во всех славянских языках есть слово голова (голая). Но только украинцы голили голову (брили).
Голити это на украинском брить. То есть вістригати оселедец чуб .
Хотя на ранних этапах все славяне носили чубы. Тот же Святослав, например, польская династия Пястов, хорваты на картине Целестина Медовича Приход хорватов с чубами нарисованы. Новгородский идол с чубом найден.
Украинская цепочка: теля-телята . Русская цепочка: теленок-телята.
Наши предки орали землю и при этом пели песни гимны богам.
Отсюда у нас орать это вспахивать землю, а в русском языке местные финно-угры не допоняли что мы делаем и орать это у них кричать (даже не славить богов, заметьте).
Во всех славянских языках невістка это молодая жена (свадьбу они уже давно отыграли). Только в русском языке невеста это еще не вышедшая замуж, а только выходящая замуж девушка.
То есть российское население слабо понимало смысл славянских слов.

За матеріалами: fakeoff

вівторок, 6 лютого 2018 р.

Як столичний екскурсовод українською мову боронить?


Панове, я екскурсовод. Для школярів категорично відмовлявся проводити екскурсії російською. Звернулась київська росйськомовна гімназія ім. Пушкіна - я їм відмовив. Потім почув, яку єресь говорив їм другий екскурсовод ("три братских народа", "буржуазніе националисті", "скрепі"....). Як Ви вважаєте, можливо варто було погодитись і провести російською, проте говорячи про патріотичні речі? - із таким запитаням звернувся до загалу Володимир Загривенко,


четвер, 25 січня 2018 р.

Про літеру "Г" і літеру "Ґ", або Навіщо українській мові російські милиці?

Про літеру "Г" і літеру "Ґ", або Навіщо українській мові російські милиці?

"У всьому світі мовою міжнародного спілкування дедалі більше стає англійська, або глобалійська ("globish" – від "global" і "english") як інструмент універсального та спрощеного взаєморозуміння зі словниковим запасом приблизно в 1500 слів.
Цього достатньо, щоб порозумітися з японцем чи індусом, у Стамбулі чи в Пекіні...
Тому – геть російську як другу державну. Українець, який розуміє російську, – мудрець. А якщо нею ще й розмовляє – геній. Вчити і вдосконалювати російську – марна трата часу і зусиль на мову (язик) обмеженого простору спілкування економічно відсталих країн колишнього СССР.
Примушуйте себе та своїх дітей до вивчення англійської – там порядок, повага між людьми, висока культура, розвиток та технології, а найголовніше – майбутнє для України", – написав один із коментарів до моєї статті "Чи треба вивчати російську мову?".
Ведучи мову про сучасну семіосферу українського міста чи навіть села – вивіски, афіші, оголошення тощо, – можна говорити про широкомасштабну мовну агресію – нічим не виправдане транскрибування чужих слів кирилицею.
Науковці розуміють, що такі огульні запозичення з чужих мов неминуче призводять до зниження рівня мислення громадян, а відтак до незворотних змін щодо самоідентифікації.
З цього приводу цікавими є аргументовані роздуми знаного американського мовознавця доктора Святослава Трофименка "Русифікація задніми дверима".
"Вже понад 12 літ постколоніяльна Україна як самостійна держава спілкується з іншими державами світу на дипломатичному та державному рівні, відстоюючи українські інтереси.
На жаль, цього не можна сказати про взаємовідношення української мови з іншими мовами світу. Тут Україна ще далі застрягла в колоніяльному трясовинні.
Як можемо собі пригадати, політика колоніяльної імперії була спрямована на те, щоб українців позбавити рідної мови. На це були всілякі прийоми: поступова ліквідація та усунення самобутніх українських слів зі словників та зневажливе окреслення тих, що залишилися, як "застарілі", "архаїчні", "діалектизми" тощо; їх заміна російськими словами та кальками; заборона відмінків (кличний) та букв-фонем (ґ).
Як знаємо, се було спрямоване на те, щоб українська мова виглядала як недолугий діялект російської мови.…
Іншими словами, українцям не було дозволено вимовляти англійські слова так, як їх вимовляють англійці, американці чи канадці, а тільки так, як їх вимовляють росіяни. Наслідки того насильства закорінилися так міцно, що Україна їх ще не позбулася до сьогодні.
Чому ця російська "обробка" була така шкідлива? Справа в тому, що українська мова володіє багатшим фонемним фондом, ніж російська, для правильного відтворення англійських чи німецьких слів.
Ясна річ, що колоніяльну владу це ніяк не влаштовувало, і тому передача чужих слів українськими фонемними та лексемними засобами не бралася взагалі під увагу.
Чуже слово писалося, а тим самим і вимовлялося, бо ж українська мова фонетична, тільки і виключно так, як воно було написане в російській, також чужій, мові. Отже всі, ради власної безпеки або за інерцією, писали ці слова "по-російськи", що не раз спотворювало вимову даних слів.
І так декілька поколінь українців виросло, зовсім не знаючи, як насправді звучать ці "англійські" чи "німецькі" слова в устах англофонів чи германофонів, приймаючи зросійщені чужі слова за чисту монету.
Тепер існує самостійна Українська держава, одначе тавро і навички колоніяльних часів поки що не зникли. Біда не тільки в тому, що вже увійшло багато раніше спотворених англійських слів в українську мову, але весь час доходять нові слова, і їх дальше мавпують з російської мови!
Подібні проблеми виникають також з німецькою мовою, одначе вони стрічаються рідше. В основному маємо до діла з неправильною передачею фонем "га", "ґе" і "ха" в географічних назвах та іменах власних.
Можна навіть сказати, що настало деяке погіршення ситуації, бо, наприклад, ще не так давно ім’я "Hans" писалося правильно як "Ганс" – а тепер, не знати звідки, появилося "Ханс". Таке хакання також почало з’являтися в іменах Helmut, Horst (писаних як Хельмут, Хорст) та інших.
Окрім того, треба додати передавання німецької комплексної фонеми "еі" (що має звучати "ай") як "ей". Наприклад, зустрічаємо писання прізвища Einstein як "Ейнштейн" замість, правильно, Айнштайн, слова Grossmeister як "гросмейстер" замість правильного ґросмайстер (та ж це слово походить від слова майстер!)…
Писання англійських слів кирилицею (але українською) повинно давати змогу читачеві вимовити дане слово подібно до його вимови англофонами. Інакше будемо мати до діла з двома англійськими мовами: нормальною, вживаною англофонами, та шкандибаючою на російських фонемних милицях, що пропхалася в українську мову.
Коли писати англійське слово кирилицею так, що замість "ґе" написано "га", то читач так і буде його вимовляти. При зустрічі з англофоном його або не зрозуміють, або зрозуміють фальшиво.
У першому випадку він буде казати слово-нонсенс, якого нема взагалі в англійській мові (наприклад грін замість ґрін). У другому випадку слово, яке він вимовлятиме, таки існує в англійській мові, але має зовсім інше значення, ніж він думав.
Багато людей можуть собі ще пригадати дипломатичний скандал, коли американського віце-президента Ґора вітали як містер Гор, що є не тільки неправильно, але і вельми образливо.
Губернатора Канади, українського походження, Гнатишина вітали в Україні транспарантом "Welcome Mr. Gnatishin", хоч у його документах скрізь написано виразно латинкою "Hnatyshyn". Мабуть, взято прізвище Гнатишин написане по-українськи, але читане по-російськи.
Українська "г" це англійська "h", українське "ґ" це англійське "g", а українське "х" це англійське "kh".
Деякі приклади, коли заміна звуку "ґе" звуком "га" веде до слів іншого значення, подані в таблиці.
gag (ґеґ = затичка, жарт)      –> hag (геґ = відьма)
gash (ґеш = розріз, рана)      –> hash (геш = січене м ясо)
gale (ґейл = шторм) –> hale (гейл = здоровий)
gall (гол = жовч)       –> hall (гол = зал)
garden (ґарден = сад)            –> harden (гарден = тверднути)
gad (ґед = гострий прилад)             –> had (гед = мав)
gaggle (ґеґл = стадо гусей) –> haggle (геґл = торгуватися)
gallows (ґеловс = шибениця)          –> hallows (геловс = освячує)
gam (ґем = стадо китів)        –> ham (гем = шинка)
gaunt (ґонт = вихуділий)     –> haunt (гонт = періодично з’являтись як привид, дух)
gauze (ґоз = марля)   –> hose (гоз = гумова труба)
gawk (ґок = придивлятись)             –> hawk (гок = сокіл)
Gaul (ґол = старовинна Ґалія)         –> haul (гол = перевозити)
gay (ґей = веселий, гомосексуал)   –> hay (гей = сіно)
gaze (ґейз = приглядатись) –> haze (гейз = мряка)
gang (ґенґ = банда)   –> hang (генґ = вішати)
gate (ґейт = брама)    –> hate (гейт = ненависть)
gas (ґез = ґаз)             –> has (гез = має)
geld (ґелд = каструвати)      –> held (гелд = тримав)
gill (ґіл = зябро риби)           –> hill (гіл = горбок)
gilt (ґілт = позолочений)      –> hilt (гілт = рукоять меча)
girl (ґерл – дівчина) –> hurl (герл = метати)
goal (ґоль = мета)      –> hole (голь = діра)
gobble (ґобл = жерти)           –> hobble (гобл = перешкода)
gold (ґолд = золото) –> hold (голд = тримати)
good (ґуд = добрий)             –> hood (гуд = капюшон)
got (ґот = дістав)       –> hot (гот = гарячий)
goof (ґуф = недогляд)          –> hoof (гуф = копито)
guide (ґайд = провідник, гід)          –> hide (гайд = шкура, ховати)
gun (ґан = пальна зброя)      –> Hun (ган = член плем’я гунів)
gum (ґам = ґума)       –> hum (гам = шум)
gull (ґал = чайка)       –> hull (гал = шкірка)
gush (ґаш = злива)    –> hush (гаш = тиша)
gut (ґат = кишка)      –> hut (гат = хатинка)
girdle (ґердл = пояс)             –> hurdle (гердл = перешкода)
ghost (ґовст = дух)    –> host (говст = господар)
gore (ґор = закипіла кров)   –> whore (гор = повія)
goose (ґуз = гуска)    –> whose (гуз = чий)
…Клопоти також виринають у писанні "и" там, де треба писати "і".
Наприклад, появилося багато англіцизмів типу marketing, monitoring, які пишуться як маркетинг, моніторинг, сюди також входить боксерський "ринг"…
Тут можна би згадати, що в деяких школах англійської мови в Україні – наскільки мені відомо – ще до сьогодні вчать не англійської, а русо-англійської мови, не вживаючи там, де треба, фонеми "ґе", і хакаючи там, де має бути фонема "га".
Але погляньмо на хаос в писанні прізвищ, де приходять фонеми "га", "ґе" та "ха".
…Дехто скаже: "та ми вже до тих перекручених слів звикли – нам трудно перевчитися", ці слова вже "узвичаєні" тощо…
Повага до України та українців у світі може від усунення такого "узвичаєння" тільки зрости. Це було б також ще одним доказом, що місце України в Європі а не в Євразії, куди її дехто хотів би запхати".
Висновок шановного американського мовознавця більш ніж слушний. Бо російські милиці українській мові не просто зайві, але й вкрай шкідливі.
Олег Романчук, шеф-редактор журналу "Універсум", кандидат філологічних наук, для УП (Середа, 23 травня 2012, 13:42)

четвер, 5 жовтня 2017 р.

О.Кривенко. Мова Києва - українська

О.Кривенко. Мова Києва - українська: рішенння Київради. 05.10.2017 goo.gl/4krjzM

Читаймо, друзі, та поширюймо! Мир вам! Oleksandr Kryvenko

Рішення Київської міської ради № 166/3173 від 5 жовтня 2017 року
Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві

Відповідно до статті 10 Конституції України, пункту 50 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 11, 24 Закону України «Про засади державної мовної політики», рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, рішення Київської міської ради № 571/1435 від 28 травня 2015 року «Про затвердження Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015-2020 роки» Київська міська рада вирішила:

1. Встановити, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова.
2. Встановити, що на території міста Києва всі назви установ, підприємств, організацій, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення та будь-які інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції, інформація для споживачів товарів та послуг виконується державною мовою і, на розсуд власника такої інформації, англійською та будь-якою іншою мовою. Зазначене правило не поширюється на дипломатичні установи та офіційні представництва міжнародних організацій, розташовані в Києві. Знаки для товарів і послуг наводяться в господарському і публічному обігу у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона відповідно до законодавства України.

3. Встановити, що у місті Києві у всіх сферах громадського обслуговування громадян при реалізації товарів і наданні послуг першочергово використовується державна мова. Одночасно з державною мовою на прохання споживача суб’єкт господарювання може використовувати будь-яку іншу іноземну мову для повного донесення інформації про товари та послуги та для належного обслуговування споживачів. У всіх закладах сфери громадського харчування обов’язкова наявність меню, виконаного державною мовою. При обслуговуванні відвідувачів персонал зобов’язується пропонувати меню українською мовою і лише на вимогу відві-дувача надати меню будь-якою іншою мовою (за наявності).

4. Направити звернення Київської міської ради до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві згідно з додатком до цього рішення.

5. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснити роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарської діяльності, що здійснюють свою діяльність на території міста Києва, щодо необхідності приведення своєї діяльності у відповідність до положень цього рішення.

6. Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради «Хрещатик».

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики, на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків, на постійну комісію Київської міської ради з питань транспорту, зв’язку та реклами, на постійну комісію Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.

Київський міський голова В. Кличко

Додаток до рішення Київської міської ради від 05.10.2017 № 166/3173

Начальнику інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві
Котлярову Андрію Миколайовичу

Шановний Андрію Миколайовичу!
Відповідно до статті 4 Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість обслуговування. Належною є така якість обслуговування, яка відповідає встановленим законодавством нормам. Подібні норми відповідно можуть встановлюватись і в актах локальної нормотворчості органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011, на Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів та її територіальні підрозділи покладений функціонал щодо державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Відповідно до перепису населення 2001 року серед етнічного складу населення столиці України, міста Києва, понад 82% займають українці. Дослідження 2015 року, проведені соціологічною групою «Рейтинг», вказали, що понад 60% мешканців Києва в повсякденному житті вживають державну мову, українську, як основний лінгвістичний засіб комунікації. Означені факти є об’єктивним чинником необхідності захисту української мови на території столиці. Керуючись вказаними мотивами, своїм рішенням «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» Київська міська рада в межах компетенції встановила на виконання норм чинного законодавства основні засади мовної політики при наданні суб’єктами господарювання на території міста Києва послуг в сфері обслуговування населення та розміщення рекламної продукції. Дотримання означених положень є обов’язковим на території міста Києва.

Норми, прийняті Київською міською радою, передбачають низку концептуальних ініціатив у частині регулювання діяльності суб’єктів господарської діяльності. Так, Київська міська рада чітко визначила, що рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції повинні виконуватись українською або іншою мовою з обов’язковим зазначенням їх перекладу чи транслітерації українською мовою. Суб’єкти господарювання на території міста Києва повинні надавати послуги у сфері обслуговування (спілкування із клієнтами, меню в закладах громадського харчування тощо) першочергово українською мовою і переходити на іноземну мову виключно у випадку, коли це є прийнятним для сторін. Порушення вказаних норм є неповагою до споживачів послуг – носіїв української мови та містить в собі ознаки порушення прав споживачів.

Втім, органи місцевого самоврядування позбавлені функцій контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів. У Київської міської ради та її виконавчих органів відсутні дієві механізми контролю за дотриманням прийнятих положень. Це зумовлює необхідність інтенсивної співпраці Київської міської ради та Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у місті Києві щодо дотримання суб’єктами господарювання засадничих аспектів мовного законодавства на території міста Києва.

Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність осіб, винних у порушенні правил надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг (стаття 155 КУпАП) та відповідальність осіб, винних у невиконанні законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про проведення перевірки діяльності по наданню послуг громадянам-споживачам (стаття 1882 КУпАП). За статтею 2444 КУпАП саме на Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів покладені функції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів за вищевказаними статтями.

З огляду на вищеозначене, Київська міська рада звертається з проханням оперативно в ме-жах компетенції реагувати на будь-які порушення прав споживачів, зокрема, в частині дотримання положень рішення Київської міської ради «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві», шляхом застосування механізмів, визначених законодавством.

Київський міський голова В. Кличко

Джерело: https://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5/posts/1555286084510042

Постійне посилання: http://movakryvenko.blogspot.com/2017/10/05-mova-kyeva-ukr.html

Пануй, українська мово, в усіх українських церквах!

 #УкраїнськаМова Слава Ісусу Христу! Боже, благослови українських християн, а передусім представників духовенства, що досі служать язьіком н...